Кабмін не подаватиме до Верховної Ради великий податковий законопроєкт, який раніше розробляли як частину домовленостей із МВФ (у ньому зокрема йшлося про запровадження ПДВ для ФОП). Замість цього 30 березня уряд схвалив три окремі законопроєкти.
Читайте также: AGI вже тут | Тисячі IT-посад у ЗСУ | OpenAI закриває Sora — DOU News #243
Вони стосуються оподаткування цифрових платформ, нових правил для міжнародних посилок вартістю до €150, а також закріплення ставки військового збору на рівні 5% після завершення воєнного стану. Про це повідомляє Forbes Ukraine. В уряді вважають, що так більше шансів, що парламент підтримає хоча б частину змін.
📌 Про податкові вимоги МВФ
Нагадаємо, що у листопаді 2025 року Україна домовилася з МВФ про нову програму фінансової підтримки на приблизно $8,1-8,2 млрд. Однією з ключових умов стало збільшення бюджетних надходжень, зокрема через перегляд податкових пільг.
Тому серед ідей, які обговорювалися, було введення ПДВ для частини ФОПів, оподаткування міжнародних посилок, запровадження податків для користувачів цифрових платформ (умовно — «податок на OLX»). Окремо пропонували закріпити ставку військового збору на рівні 5%.
Перший текст законопроєкту про ПДВ для ФОПів оприлюднили у грудні 2025 року. Тоді пропонували встановити поріг у 1 млн грн річного доходу, після якого підприємці мали б платити ПДВ. Цей законопроєкт 10 березня Верховна Рада відхилила у першому читанні.
Після цього уряд почав шукати альтернативний підхід. Якщо у першому варіанті законопроєкту пропонували, щоб ФОП на спрощеній системі ставав платником ПДВ після перевищення 1 млн грн річного доходу, то потім цей поріг запропонували підняти до 4 млн грн (приблизно €85 тис).
Читайте также: «Переїхав з Норвегії, щоб працювати в українській оборонці». Історії трьох джуніорів, які розпочали шлях у deftech
Наразі цю ідею відклали й не планують виносити на розгляд найближчим часом. Натомість влада хоче додатково обговорити це з Міжнародним валютним фондом.
📌 Про оподаткування цифрових платформ та посилок
Раніше ми розповідали, що відповідний законопроєкт передбачає, що учасники цифрової економіки, як-от Uklon, Bolt, Uber, Glovo та OLX, виконуватимуть роль податкових агентів — вони самі утримуватимуть і сплачуватимуть 10% податку з доходів своїх партнерів (5% ПДФО та 5% військовий збір).
Водночас передбачено поріг: якщо річний дохід користувача платформи не перевищує еквівалент €2000, податок із нього не стягуватиметься.
А оподаткування посилок до €150 на початку листопада 2025 року запропонував НБУ. Регулятор хотів скоротити розрив між валютними надходженнями і витратами, який зараз сягає $25 млрд. Тому пропонували обмежити «некритичний» імпорт — зокрема посилки з-за кордону, електромобілі та товари розкоші, у тому числі через оподаткування.
Очікується, що це допоможе зменшити відтік валюти без шкоди для обороноздатності. Водночас покупки в іноземних онлайн-магазинах можуть подорожчати, але бюджет отримає додаткові надходження.
Читайте также: Колишні керівники AI-центру Мінцифри очолять аналогічний проєкт у Міноборони
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
