Законопроєкт № 13505, який забороняє ворожий софт, відхилили — для ухвалення рішення забракло голосів. До цього він чекав розгляду з липня 2025 року.
Читайте также: В Україні створили перехоплювач на основі бойового досвіду батальйону Darknode
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк. Законопроєкт передбачає поетапну заборону ворожого софту та обладнання. Згідно з ним, з 2030 року держава мала б повністю вивести такі продукти з обігу, а держустанови та бізнес мали перейти на альтернативні рішення.
До заборонених продуктів мали б відносити ті, де власниками чи бенефіціарами є громадяни рф, українські громадяни на окупованих територіях та підсанкційні особи. DOU детальніше пояснював, за якими критеріями законопроєкт пропонував визначати вороже ПЗ.
Тоді ж ми розповідали, що ворожий софт може бути інструментом для несанкціонованого доступу, викрадення чутливих даних, звантаження баз даних і проведення кібератак. А ще — розбиралися, якими українськими альтернативами можуть користуватися бізнеси.
Додамо, що нині одна з найпоширеніших програм — 1С, якою роками користувалися як бізнеси, так і державні структури. Від жовтня 2024 року розробник ТОВ «1С» перебуває під санкціями в Україні. А на початку січня 2026 року Держспецзв’язку внесла її до переліку заборонених програм. Однак 1С досі користується понад 70% українських бізнесів, кажуть дані IT Ukraine Assotiation.
Перелік забороненого ПЗ росте, як і кількість кібератак
Відповідно до Постанови Кабміну № 1335, Держспецзв’язку формує і веде у відкритому доступі перелік небезпечного ПЗ. Нині його перелік зріс з 416 до 880 позицій.
До переліку забороненого програмного забезпечення додали продукти російських компаній, зокрема рішення «Яндекса», операційну систему Astra Linux, програмне забезпечення «Контур» та РЕД ОС.
Читайте также: Тарас Петриненко Перша Дружина: Биография и Личная Жизнь
Окрім програмного забезпечення, до переліку вперше включили мережеве обладнання ViPNet — маршрутизатори, комутатори, міжмережеві екрани, шлюзи безпеки та інші пристрої.
Також під заборону потрапило інженерне й промислове програмне забезпечення, зокрема КОМПАС-3D, а також системи ЛОЦМАН, ВЕРТИКАЛЬ і ПОЛІНОМ.
Затверджувати цей список щороку має Кабмін. Пропозиції щодо його доповнення можуть подавати СБУ та Нацбанк у межах своєї компетенції. Попри це на сьогодні прямих механізмів контролю всього встановленого ПЗ на державних і приватних пристроях немає. Держспецзв’язку веде Реєстр інформаційних і комунікаційних систем органів виконавчої влади та підпорядкованих установ, і в його межах отримує дані про використане ПЗ. Але цей реєстр не охоплює всі держоргани й не поширюється на приватні компанії чи користувачів.
Держспецзв’язку може давати рекомендації щодо визнання софту ворожим (наприклад, 1С, розробник якого під санкціями), але не має права напряму забороняти його використання. Максимум — ініціювати справу про адміністративне правопорушення за порушення правил захисту інформації.
Додамо, що У 2025 році Держспецзв’язку та урядова команда реагування на кіберінциденти (CERT-UA) зафіксували 5927 кіберінцидентів. Це на 37,4% більше, ніж у 2024 році, коли було виявлено 4315 таких випадків.
Читайте также: «Генерал Черешня» придбала квартиру російського пропагандиста Артемія Лебедєва у центрі Києва. Що там буде
