У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо вступної кампанії 2027 року. Він пропонує зменшити кількість обов’язкових предметів на НМТ і зробити математику предметом на вибір.
Читайте также: Дочь Джонни Деппа Лили-Роуз: биография, карьера и личная жизнь
Йдеться про законопроєкт № 15254-1 від 2 червня 2026 року, який зареєструвала група народних депутатів на чолі з Юлією Гришиною.
📌 Що пропонують депутати
За пропозицією депутатів, вступники мають складати три предмети: українську мову, історію України та один предмет на вибір. На думку Гришиної, математику мають складати ті абітурієнти, яким вона потрібна для вступу.
Юлія Гришина зазначила, що законопроєкт підтримали 50 депутатів Верховної Ради з різних фракцій. За її словами, головна мета ініціативи — втримати молодь в українській системі освіти.
«Україна не може втрачати дітей через те, що вступ до українських ЗВО виглядає для родин абітурієнтів менш реалістичним та менш безпечним, ніж виїзд за кордон», — написала Гришина.
Депутатка пише, що більшість учителів фіксують погіршення результатів навчання. Серед причин називають війну, стрес і тривале онлайн-навчання. Вона також вважає, що нинішня модель із чотирма предметами в один день створює ризики через повітряні тривоги, обстріли або необхідність переривати тестування.
Водночас Гришина наголошує, що математика має залишитися у НМТ як предмет на вибір для тих спеціальностей, де вона потрібна. На її думку, підтримувати технічні та інженерні напрями треба не через обов’язковий іспит для всіх, а через додаткову мотивацію.
Серед можливих рішень вона називає збільшення ваги бала з математики через коефіцієнти, підвищені стипендії для студентів технічних спеціальностей, стажування з
📌 Що кажуть в університетах
Ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська в коментарі для DOU пояснила, якщо предмет не входить до підсумкового оцінювання, він поступово відходить на другий план і для школярів, і для шкіл. У випадку з математикою це може мати системні наслідки, бо йдеться не про вузький предмет для майбутніх інженерів, а про базову навичку мислення.
За її словами, математика формує здатність структурувати задачі, працювати з логікою, даними і тривалими складними проблемами. Тому її послаблення може вплинути не лише на майбутніх студентів технічних спеціальностей, а й на загальний рівень підготовки випускників.
Декан факультету електроніки та інформаційних технологій СумДУ Юрій Волк теж вважає, що математичні знання мають бути частиною повної загальної середньої освіти незалежно від майбутньої спеціальності. На його думку, суспільство має очікувати від випускника школи базового володіння точними науками.
«Не вимагати від випускника школи, щоб він в рамках повної загальної середньої освіти володів навичками з математики — це абсолютний нонсенс», — сказав Волк у коментарі DOU.
Президентка КАІ Ксенія Семенова вважає, що якщо предмет не є обов’язковим на НМТ, його менше обирають, менше вивчають у старших класах і зрештою менше вступають на відповідні спеціальності.
Читайте также: Чхве Сын Хён: подробный обзор жизни и карьеры
На її думку, це вже сталося з фізикою та хімією. І якщо така сама логіка пошириться на математику, країна ризикує ще більше послабити базу для інженерної освіти.
«Фізика, хімія і математика в школі — це і є наша оборонка. Фізику і хімію вже загубили. Ну давайте ще математику туди ж», — написала Семенова.
📌 Які наслідки прогнозують для IT, інженерії та оборонки
Найбільше занепокоєння освітян стосується технічних спеціальностей. Семенова вважає, що таке рішення тільки посилить кадрову проблему, яка вже зараз спостерігається в оборонному секторі, оскільки молодь продовжує виїжджати за кордон.
«На ринку оборони дикий дефіцит кадрів. Працювати немає кому. Зарплати ростуть космічно, оборонка переганяє ІТ. Але інженерів більше не стає», — написала Семенова.
Шаховська вважає, що для IT та інженерії це означатиме нижчий «вхідний» рівень студентів. Університетам доведеться витрачати більше часу на надолуження базових знань, а не на поглиблену підготовку. Компаніям, своєю чергою, доведеться більше інвестувати в навчання junior-спеціалістів, бо алгоритмічне мислення, статистика, логіка і робота з даними спираються на шкільну математичну базу.
Волк каже, що для країни, яка потребує фахівців з точних наук, інженерії та прикладної математики, відмова від обов’язкової перевірки математичних знань виглядає особливо ризиковано.
«Вона вбиває всю ідею освіти, тим більше STEM-освіти в країні, яка зараз воює і категорично потребує спеціалістів з точних наук, інженерії», — сказав він.
Окрім цього, Шаховська вважає, що математична грамотність потрібна не лише майбутнім айтівцям чи інженерам.
«Математична грамотність — це елемент критичного мислення громадянина: здатність оцінювати ризики, розуміти статистику, не піддаватися маніпуляціям із цифрами», — зазначила ректорка Львівської політехніки.
Водночас вони не заперечують, що з математикою в школах є проблеми. Але, на їхню думку, відповіддю має бути не скасування обов’язкового іспиту, а зміна підходів до викладання, посилення технічної освіти, фінансування університетів, стипендії для майбутніх інженерів і зрозумілі кар’єрні траєкторії для школярів.
«Якщо проблема в тому, що математика складна для частини учнів, то вирішення лежить не в площині скасування іспиту, а в реформі методики викладання — як зробити предмет доступнішим і прикладнішим, а не як прибрати його з горизонту вимог», — підсумувала Шаховська.
Читайте также: Менше «лазівок» і вищий зарплатний поріг — як нові правила бронювання вплинуть на ІТ та оборонку
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
