💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!
Читайте также: На Genesis подала до суду торгова комісія США. Що відбувається
«Дикі шершні» (Wild Hornets) — українська компанія, яка стала помітною завдяки дронам-перехоплювачам. Її флагманський Sting використовують проти «шахедів», «гербер», «молній» та інших повітряних цілей.
Паралельно компанія розвиває Hornet Vision — власну екосистему керування дронами. Вона має об’єднати передачу відео, дистанційне керування, позиціонування та елементи штучного інтелекту. Зокрема система дозволила оператору керувати дроном-перехоплювачем на відстані 2000 км.
DOU на умовах анонімності поговорив з представником «Диких шершнів» про ринок перехоплювачів, обмеження ШІ, дефіцит Embedded-інженерів, копіювання розробок і те, чому «рої дронів» поки що більше схожі на легенду для інвесторів.
«Якщо код перетинає кордон, це може трактуватися як експорт технологій»
Про нас переважно говорять через дрони, які вже працюють на фронті. Але щоб ці продукти з’являлися, за ними має стояти повноцінна внутрішня інфраструктура, включно з виготовленням найменших елементів.
Ми маємо власне конструкторське бюро і R&D. Усі складні процеси — створення рам, корпусів, акумуляторів, технологічної продукції — закривають внутрішні команди. Обидва відділи зараз активно масштабуються. Загалом компанія у нас не маленька — йдеться про сотні людей.
Конструкторське бюро готує дрон до серійного виробництва: займається кресленнями, документацією, збіркою. А R&D розділений на кілька напрямів:
- Hornet Vision.
- Нові дрони.
- IT (впровадження ШІ в дрони).
IT-фахівців, які працюють з кодом, у команді близько двадцяти. Формат роботи залежить від позиції. Виробничі лінії — це класичне підприємство, де є графіки, дедлайни, KPI. Там не може бути віддаленої роботи чи гібридного формату, тому що це конвеєр.
В R&D інша логіка — спеціалісти можуть працювати дистанційно, у полі, на фронті. У них немає класичного графіку. Людина може зранку поїхати на полігон, потім до вечора працювати в лабораторії, а пізно ввечері ще писати код вдома. Або отримати завдання і сказати: «Мені треба два дні зашитися в код і попрацювати з дому».
З інших країн ми не наймаємо з безпекових причин. Загалом розглядали цей варіант, адже багато талановитих українців живе за кордоном, і їхній досвід нам би дуже допоміг. Але є юридичні й безпекові обмеження. Якщо код, який використовується в озброєнні, перетинає кордон, це може трактуватися як експорт технологій. Плюс ми не контролюємо процес, якщо людина працює в іншій країні.
Для фахівців, які працюють у зоні підвищеного ризику, ми впроваджуємо страхування життя. Це, наприклад, навчальний центр «Нічні шершні», де військовослужбовців навчають збивати «шахеди». Інструктори центру разом із тестувальниками постійно працюють на полігонах і разом з військовими беруть участь у знищенні ворожих БПЛА.
Шукаємо формат для медичного страхування співробітників без розкриття зайвих даних. Це складно — ми не можемо передати страховій списки працівників, бо тоді вона отримає багато інформації про нас.
На виробництві у нас зарплати трохи вищі за середні в галузі. Є бонусна система, доплати за роботу в суботу або перепрацювання.
Адміністративний персонал має ринкові зарплати, а ключові працівники, зокрема провідні інженери — вищі за ринкові. Якщо говорити про розробників, то це ближче до зарплат Middle і Senior-фахівців в IT-компаніях.
Зараз шукаємо конструкторів, фахівців зі штучного інтелекту та Embedded-інженерів. Також у нас є постійні вакансії для фахівців з імпорту деталей і логістики, конструкторів БПЛА з досвідом.
«Знайти хоча б одного Embedded-інженера — це щастя»
Embedded — це найбільш дефіцитна професія у нашій галузі. У нас фактично немає ліміту на ці вакансії. Якщо знайдемо п’ятьох — заберемо п’ятьох. Якщо десятьох — заберемо десятьох. Але проблема в тому, що знайти хоча б одного — це щастя.
Ми шукаємо фахівців, які мають досвід роботи з Embedded Linux системами, навички роботи з мікроконтролерами та володіють C/C++/Python.
Майже всіх новачків доводиться донавчати. За всю історію компанії, мабуть, людей десять прийшли вже з досвідом і одразу увімкнулися в роботу на повну ефективність.
Навіть якщо людина приходить з великої компанії, має серйозний досвід і сильне резюме, її фактичний рівень підготовки часто не відповідає нашим вимогам. Загалом 90% працівників до нас прийшли з інших галузей.
«Багато заявлених ТТХ просто розбиваються об реальність або фізику»
Україна — країна номер один за перехоплювачами. Інші країни не розвивають цей напрям.
Друга країна, яка розвиває перехоплювачі, — це росія. Вона сильно відстає від нас, але рухається в тому ж напрямі. У них закінчуються зенітні ракети, і вони переходять на масові дешевші технології протидії дронам.
В Україні ринок повітряних перехоплювачів — це вже масштабний напрям на рівні держави. Держава формує технічні завдання, вимоги, інфраструктуру і фінансування. Завдяки цьому, на мою думку, Україна зараз має найсильніший напрям малої ППО у світі.
Український ринок дуже насичений, гравців багато. Але компаній, які роблять дрони з реальною практичною ефективністю, а не тільки презентаціями, близько п’яти. Зараз модно виробляти перехоплювачі й демонструвати їхні можливості. Але багато заявлених ТТХ просто розбиваються об реальність або фізику.
Є ще близько двадцяти компаній, які пробують зробити перехоплювач. Але зайти на вже сформований ринок дуже важко. Особливо з продуктом, який ти скопіював гірше за оригінал. Щоб зайняти значну частку ринку, треба створити революційний продукт. Зараз відбувається еволюція тих перехоплювачів, які вже працюють.
Ми вже досягли серйозних можливостей у швидкості, висоті й передачі даних. Але ворог теж еволюціонує. Тому нам треба створювати цілі екосистеми, які спілкуються між собою, передають точне місцерозташування цілі, швидкість, азимут і напряму взаємодіють з дроном.
Ми бачимо офіційні рейтинги й динаміку збиттів. За цими даними, дев’ятий місяць поспіль «Дикі Шершні» є лідером.
Люди часто уявляють процес збиття ворожих дронів так: натиснув кнопку — дрон полетів і збив «шахед». Але до цього ще дуже далеко. Щоб перехоплювач від натискання кнопки полетів і збив ціль, він має дуже швидко отримати точні координати в умовах РЕБу, спуфінгу, туману, проблем зі зв’язком, нестабільного Starlink і багатьох інших факторів.
Коли ми цього досягнемо, роль людини в процесі перехоплення зменшиться. Але поки що вона в центрі. І ще довго буде.
«Якщо ми зможемо збивати 10 000, вони вироблятимуть 15 000»
«Шахеди» — це масова, проста і доступна зброя, яку можна постійно виробляти у більших обсягах. Якщо ми зможемо збивати 8000 «шахедів» на місяць, росія вироблятиме 10 000. Якщо ми зможемо збивати 10 000, вони вироблятимуть 15 000. За нашою інформацією, вони рухаються саме цим шляхом. Тому проблема з «шахедами» не буде вирішена ніколи.
Наша ціль — не повністю нівелювати загрозу (це неможливо), а мінімізувати кількість «шахедів», які долітають до цілей.
Завжди буде якийсь фактор на землі: радар не спрацює, військовий не встигне, дрон втратить зв’язок. Але ми можемо побудувати ешелоновану систему малої ППО. Якщо один рубіж пропускає ціль через нештатну ситуацію, позаду має прикрити інший. Так ми будемо зменшувати кількість дронів, які долітають углиб країни.
Перехоплювачі зараз — найбільший і поки що безальтернативний спосіб протидії «шахедам» і «молніям».
РЕБ досі ефективний інструмент. Але росія сильна в побудові зв’язку для своїх дронів і ракет. Боротися проти повітряних цілей тільки РЕБом складно, бо вони постійно еволюціонують, і ми теж маємо еволюціонувати.
Набагато швидше і легше затягнути країну мережею перехоплювачів, які фізично знищуватимуть загрозу.
«Рої дронів — це прикольна легенда і механізм для скаму»
Ми спрямовуємо найбільше зусиль на створення екосистеми керування дронами. Сам дрон постійно змінюється. Він може бути швидким, повільним, висотним, вантажним, під різні задачі. Але система керування — це ключовий компонент ефективності.
Читайте также: «Податок на Google» приніс бюджету понад 8,7 млрд грн за п’ять місяців. Це близько 60% від показника за весь 2025 рік
Hornet Vision з’явився через дефіцит китайських цифрових систем. Ми були змушені створити власну систему, яка стала основою нашої екосистеми. Це буде не просто передача даних. Це дистанційне керування, позиціонування, системи штучного інтелекту, керування різними дронами з різних платформ — у повітрі, на землі, на воді.
Коли з’явиться технологія «роїв дронів», додамо і її. Але поки що про це не йдеться. Не існує жодних роїв дронів, хіба що на презентаціях. На полі бою в Україні їх немає і не було. На щастя, їх немає і в росіян. Тому «рої дронів» — це прикольна легенда і механізм для скаму, щоб отримати гроші від «наївних інвесторів».
Потенційно це можливо, і до цього рухаємося і ми, і росіяни. Але це не буде, як у китайському шоу, де дрони у формі дракона летять знищувати армію.
«Штучний інтелект має допомогти знайти ціль, а не просто збити її на останній милі»
Ми плануємо інтегрувати штучний інтелект у Sting і вже над цим працюємо. У нас є окрема команда інженерів саме для розвитку і інтеграції ШІ, і ми її розширюємо. Раніше ж над частиною програмних рішень ми співпрацювали зі сторонніми розробниками.
Але наші підходи часто відрізнялися. У нас є практичний досвід застосування, ми розуміємо тактику збиття і те, яка функціональність потрібна. А сторонні розробники часто мають сильну програмну частину, але не мають доступу до реальних застосувань і повної картини досвіду.
Коли ти інтегруєш теоретичне рішення в практичний дрон, який має великий обсяг бойового застосування, саме на стику виникають проблеми. Тому ми вирішили виділити окрему свою команду.
Найбільша проблема у збитті «шахеда» — це його виявлення
Якщо ти вже побачив ціль і можеш до неї долетіти, маєш достатню швидкість і заряд акумулятора, збити її не є найбільшою проблемою.
Тому наше рішення насамперед спрямоване на пошук цілі. ШІ має допомагати оператору не губитися в повітрі, де через великі швидкості й складні умови складно швидко зрозуміти, куди рухатися.
Функція останньої милі теж буде, але вона матиме інший технічний характер. Це частина Hornet Vision, одна з ланок у ланцюгу від старту до збиття. ШІ поки не може замінити оператора
За нашими розрахунками, інтеграція ШІ в дрон залежно від функціональності може коштувати від $150 до $500. Для України вона не має коштувати більше. Основна вартість — це залізо і робота. Програмне забезпечення теж коштує гроші, але при масштабуванні воно має дешевшати. Водночас залізо дешевшає не так швидко, бо використовуються дефіцитні чипи, які потрібні всьому світу.
У випадку з великими мультикоптерами, зокрема нашим найбільшим дроном «Королевою шершнів» (Hornet Queen), ми поки системно не розглядали інтеграцію ШІ. Це більше дрон-логіст, і там частину задач можна вирішувати простіше — через ArduPilot і mission planning. Рішення із ШІ ми іноді робимо на замовлення для специфічних задач: логістики, пошуку або ураження цілей. Але це локальні кейси, які потрібні не всім.
Водночас великі мультикоптери теж мають еволюціонувати. Фронт змінюється, сіра зона збільшується, важкої техніки там стає менше, а логістика відтягується назад. Тому майбутнє таких платформ — це логістика, дистанційне мінування, пошук цілей і відпрацювання по них. Це не дуже модна, але важлива робота.
«Немає однієї унікальної технології, до якої всі підключаються і стають взаємозамінними»
Українські виробники готові конкурувати на міжнародному ринку. Часто кажуть, що в Україні немає єдиних стандартів: у кожного виробника свій софт, свій інтерфейс, свої системи керування. Але якщо подивитися на світові зразки озброєння, у кожного теж свій софт, свої антени, свої станції, свої модулі керування і передачі інформації. Немає однієї унікальної технології, до якої всі підключаються і стають взаємозамінними.
Так, у нас свої рішення. Вони відмінні від рішень НАТО. Вони не відповідають їхнім нормам. Але вони ефективні на полі бою проти дуже сильного ворога.
Мені здається, стандарти НАТО треба переглянути. Україна вже має свої стандарти дронової війни. Просто європейці ще до цього прийдуть.
В умовах важкої піхотної війни із сотнями тисяч дешевих дронів з обох сторін виграють не усталені складні стандарти, а масові, прості, ефективні рішення, яких військові швидко навчаються. Це і є стандарт.
Нам часто закидають: чому корпуси дронів з 3D-пластику? Бо війна змінюється кожні два дні. Якщо виготовлення матриці під лиття деталі займає два місяці, а за два місяці все змінюється, це неефективно.
Ефект масштабу працює. Математика безжальна.
При цьому нашою продукцією цікавляться за кордоном. Але різні партнери дивляться на співпрацю по-різному. Наприклад, великі країни, такі як США, зацікавлені саме в технології, а країни ЄС хочуть створювати спільні підприємства, оскільки найближчі до цієї війни, краще розуміють наш досвід.
Також є держави, де немає власного виробництва і де його довго створювати з нуля. У них в пріоритеті — закуповувати великі партії готових дронів.
Саме тому нам цікаві не так інвестиційні фонди, як професійні гравці оборонного ринку: компанії, які вже мають виробничі лінії, доступ до компонентної бази й розуміння галузі. Цікаво, що спочатку партнери переважно цікавилися Sting, а останнім часом усе більше уваги звертають на Hornet Vision.
Але зараз ми не експортуємо свою продукцію, бо бачимо значний попит з боку Сил оборони України. Серйозно розглядати експорт будемо тоді, коли зможемо закрити цей попит або коли його забезпечать інші виробники.
Є ще один фактор — в Україні поки що немає напрацьованих правил експорту такої продукції. Для нас це стратегічний напрям, але зараз ми не витрачаємо на нього багато зусиль.
«Ми патентуємо розробки і в Україні, і на міжнародному рівні»
Для нас питання інтелектуальної власності важливе. Був випадок, коли одна компанія (ми про це публічно заявляли) скопіювала наш Sting фактично повністю. Для публічних презентацій у них був один дрон, а у військо і на Brave Market, за нашою інформацією, продавали точну копію Sting.
Інший випадок — коли на Fox News показали відео роботи наших військових з нашими дронами і сказали, що це американські дрони, обладнані штучним інтелектом. Насправді це були українські дрони в руках професійних українських військових. Жодного штучного інтелекту там не було. Це були українські дрони, обладнані Hornet Vision.
Після цих випадків ми озброїлися юристами і детально розібралися з особливостями українського і міжнародного законодавства в питаннях інтелектуальної власності. Кожен наш виріб патентно й документально підтверджуємо: торгові марки, промислові зразки, дизайн.
Ми патентуємо розробки і в Україні, і на міжнародному рівні. На міжнародному рівні це навіть простіше, бо там інтелектуальна власність має вагу. Сам факт судового позову проти публічної компанії може створити для неї проблеми з оборонними контрактами.
Якщо компанія, яка скопіювала Sting, спробує продавати його як свій виріб у США, вона не зможе зробити це без ризиків. Місцевий партнер, який кооперується з нею для виробництва копій, теж буде під ризиком суду. А сам факт такого ризику може зробити контракт неприйнятним для Пентагону.
«Наступного року ми будемо щонайменше втричі більшими»
У нашій галузі важко планувати навіть на рік. Реальне планування — максимум на пів року. Все дуже швидко змінюється.
Але я точно знаю, що наступного року ми будемо компанією щонайменше втричі більшою, ніж зараз.
Для нас виробничі потужності — це не класичний великий завод, який довго, складно і помпезно будують. Один місяць у нас може бути одна локація, інший місяць — інша.
Зараз ми працюємо над Sting 2.0. У планах — повернути дрон «Перевертень» — проміжну ланку між класичним дроном і перехоплювачем ракетного типу. Ми зняли його з виробництва, але зараз переосмислили, зробили швидшим і витривалішим, завершили польові тести й готуємо до серійного запуску.
Це відповідь на те, що дешеві російські дрони, зокрема «молнії», почали збільшувати швидкість на окремих ділянках, щоб ускладнити збиття. Перед передачею у військо «Перевертень» має пройти кодифікацію і сертифікацію.
Ми хотіли б, щоб війна закінчилася. Тоді замість того, щоб збільшувати обсяги виробництва, ми б зконцентрувалися на технологіях, R&D, конструкторських рішеннях і кооперації з іноземними партнерами.
Виготовляти сотні тисяч дронів після завершення активних бойових дій і складувати їх немає сенсу: такі вироби швидко втрачають актуальність. Натомість Україні варто розвивати технології та власну компонентну базу — чипи, транзистори, конденсатори, плати, магніти. Це стратегічний напрям, і ми також дивимося в цей бік.
Читайте также: Українська Fire Point робитиме альтернативу системам Patriot разом з німецьким виробником радарів HENSOLDT
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
