💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!
Читайте также: Українська компанія Farsight Vision шукає Computer Vision інженерів для системи виявлення цілей
СБУ затримала доцента одного з наукових центрів провідної академії Міністерства оборони. За версією слідства, він працював на російську воєнну розвідку та передавав інформацію про розробки українських безпілотників.
Про це повідомили в СБУ. Підозрюваний копіював і надсилав представникам російської розвідки проєктну документацію щодо нових ударних дронів, які розробляються для Сил оборони України. Також він готував негативні експертні висновки щодо окремих українських розробок, визнаючи їх непридатними для використання, хоча для цього не було підстав.
У СБУ заявили, що документували діяльність підозрюваного та використали його для передачі російській стороні дезінформації, щоб запобігти витоку секретних матеріалів.
«Встановлено, що доцент був завербований російськими спецслужбістами через його знайомого з рф. В обмін на виконання агентурних завдань фігурант сподівався на „посаду“ в окупаційній адміністрації рф», — зазначають в СБУ.
Читайте также: Два українські виробники пройшли до другого етапу програми Пентагону — у переможців придбають 60 тисяч дронів
За даними слідства, чоловіка затримали в його робочому кабінеті під час спроби передати нові документи. Під час обшуку правоохоронці вилучили мобільні телефони та комп’ютерну техніку, які, за їхніми словами, використовувалися для зв’язку з російською стороною.
Зараз він перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Нагадаємо, нещодавно DOU публікував розбір про те, як виявляють «кротів» в українській оборонці. Наші співрозмовники з-поміж оборонних виробників розповідали, що спроби проникнення з боку російських спецслужб регулярні, а методи постійно змінюються. Серед них кібератаки, фішинг, спроби доступу через підрядників, збір інформації під виглядом комерційних контактів або партнерств.
Читайте также: Brave1 перейде з-під управління Мінцифри до Міноборони
Головні ризики такого шпигунства:
- Витік технологій. Передача технічної документації дає ворогу можливість розробити засоби протидії українським розробкам.
- Ризики для команди. Розкриття даних співробітників може призвести до тиску, залякування та відтоку фахівців.
- Збої у виробництві. Компрометація ланцюгів постачання може призвести до затримок у виробництві озброєння.
- Репутаційні втрати. Витік інформації здатний підірвати довіру партнерів і поставити під загрозу співпрацю.
Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!
