💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!
Читайте также: Колишня керівниця DXC Luxoft Олена Самборська перейшла в mono
Михайло Федоров очолює Міністерство оборони лише пів року, але вже може залишити посаду. Розмови про його можливу відставку з’явилися на тлі перезавантаження уряду, але офіційного рішення щодо нового очільника відомства поки немає.
DOU розібрався, звідки з’явилися розмови про відставку Федорова, що він устиг змінити, які проблеми залишилися та що буде з цифровізацією війська й оборонними технологіями, якщо Міноборони очолить інша людина.
Що сталося
Михайло Федоров очолив Міністерство оборони 14 січня 2026 року. За його призначення проголосували 277 народних депутатів. До цього він понад шість років керував Міністерством цифрової трансформації та обіймав посаду віцепрем’єр-міністра.
Про можливе звільнення Федорова з Міноборони заговорили напередодні перезавантаження уряду. За даними «Української правди», президент Володимир Зеленський розглядає можливість запропонувати посаду міністра оборони нинішньому очільнику МВС Ігорю Клименку.
Як писало видання, Зеленський запитував Федорова, чи готовий той очолити уряд. Федоров нібито відмовився, оскільки лише кілька місяців тому перейшов у Міноборони та хоче продовжити розпочаті там зміни. Серед інших сценаріїв для нього називали повернення до Мінцифри або перехід на іншу державну посаду.
Про можливе призначення Клименка повідомляло і LB.ua з посиланням на джерела, наближені до Офісу президента. Пізніше серед кандидатів на посаду міністра оборони почали називати й Кирила Буданова. Втім, станом на момент публікації президент офіційно не вносив до Верховної Ради жодної кандидатури.
14 липня парламент підтримав відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Разом із нею у відставку автоматично пішов увесь Кабмін. До формування нового уряду його члени, зокрема Федоров, продовжують виконувати свої обов’язки.
Як повідомив нардеп Ярослав Железняк, 15 липня Зеленський підтвердив, що запропонує Ігоря Клименка на посаду міністра оборони. Замість нього очолити МВС має Іван Вигівський
Політичні інтереси чи корупційні схеми? Чому розмови з’явилися саме зараз
Під час формування нового Кабміну президент і парламент можуть змінити будь-кого з міністрів, навіть якщо до його роботи немає публічних претензій.
Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова вважає, що урядова ротація дала опонентам Федорова зручну можливість виступати проти його повторного призначення.
«Є рішення про відставку Кабміну. Це передбачає звільнення всіх міністрів. Тому для опонентів Федорова це чудова можливість розхитувати публічний простір проти його повторного призначення», — говорить Семенова.
Голова Української ради зброярів Ігор Федірко також закликає розділяти можливу відставку та перехід Федорова на іншу посаду в уряді.
За його словами, поява різних кадрових сценаріїв під час формування нового уряду є закономірною. Водночас офіційного рішення поки що немає, тому пояснювати можливу заміну міністра конкретним конфліктом або незадоволенням його роботою передчасно.
«Я б не трактував ці розмови автоматично як негативну оцінку його роботи. Він має досвід великих державних трансформацій, розуміє технологічний сектор, закупівлі, міжнародну взаємодію та роль оборонної промисловості як одного з ключових драйверів економіки», — каже Федірко.
Втім, у публічному просторі обговорюють кілька інших версій. Одна з них — Федорова могли почати сприймати як потенційного політичного конкурента Зеленського. Її пояснюють високою публічністю міністра, його впізнаваністю і позитивним сприйняттям серед частини технологічної та бізнес-спільноти.
У цю версію не надто вірить співрозмовник DOU у війську, знайомий із ситуацією в Міноборони.
«Є версія, що Федоров став занадто публічним і активним, а тому в ньому могли побачити політичну загрозу. Але особисто мені вона здається малоймовірною, тому що до цього ми бачили доволі теплі й публічно позитивні відносини між ним і президентом», — каже джерело на умовах анонімності.
Ксенія Семенова взагалі називає цю версію нелогічною.
«Теза, що Федорова знімають, бо він конкурент президента, — це найтупіше, що можна придумати. Виборів на горизонті немає і близько, ми все ще на межі виживання і збереження країни. Ніякі опитування й рейтинги зараз не відповідають потенційним результатам виборів, навіть якби вони були гіпотетично. І це прекрасно розуміють усі», — говорить Семенова.
Іншу версію анонімний співрозмовник пов’язує з внутрішніми процесами в Міністерстві оборони. За його словами, після призначення Федоров почав перевіряти роботу відомства та міг зачепити інтереси людей, пов’язаних із корупційними схемами.
«Він зайшов у міністерство і почав розбиратися, як усе працює. Були поліграфи, перевірки. В результаті гроші на підвищення виплат військовим знайшли всередині Міноборони. Не виключаю, що Федоров просто наступив комусь на п’яти, і тепер ці люди намагаються його прибрати», — зазначає джерело.
Із цією позицією не погоджується народний депутат Данило Гетманцев. Він вважає, що прихильники міністра намагаються представити можливу відставку як результат протидії корупційних груп. Водночас, за словами Гетманцева, Федоров не повідомляв публічно, які саме схеми він виявив у Міністерстві оборони та чи звертався через них до правоохоронців.
«Може, Михайло назве прізвища тих корупціонерів, з якими він так відчайдушно бореться і які його так зухвало зливають? Ну хоч одного», — написав Гетманцев.
Ще один можливий чинник — суперечності між керівництвом Міноборони та військовим командуванням.
The Economist писав, що спроби Федорова трансформувати управління військом, спираючись на роботу з цифрами, даними та показниками спричинили опір частини генералів. Видання також повідомляло про розбіжності між Федоровим і головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Обидва публічно заперечували конфлікт. Федоров називав їхню взаємодію конструктивною. Водночас наявність робочих суперечок щодо повноважень, управління військом і розподілу ресурсів вони не заперечували.
Разом із цим джерела видання LIGA стверджували, що чутки про можливе звільнення Федорова з посади міністра оборони викликали здивування навіть у Генштабі і серед командування Збройних сил.
Що Федоров встиг зробити за пів року
Остаточно оцінити роботу міністра за шість місяців складно. Тим більше що частина проєктів, які зараз пов’язують із Федоровим, з’явилася до його переходу в Міноборони.
Наприклад, DELTA, Brave1, «Армія+», «Резерв+», DOT-Chain Defence та система «еБалів» працювали або розроблялися до січня 2026 року, але і Федоровим, зоркема в межах Мінцифри. Роль нового міністра полягала передусім у їхньому масштабуванні, інтеграції та використанні отриманих даних для управління військом.
Під час призначення Федоров пообіцяв провести аудит Міноборони та ЗСУ, перезапустити підготовку військових, знайти системне рішення щодо ТЦК, забезпечити бригади базовою кількістю дронів, а також масштабувати перехоплювачі, ШІ та автономні системи.
У червні він розповів про результати аудиту. За словами міністра, команда перевірила витрати, мобілізаційну воронку та роботу бригад за 160 критеріями. Завдяки аудиту, оптимізації витрат і зміні закупівель Міноборони нібито знайшло 60 млрд грн. Ці гроші спрямували на перший етап трансформації служби та нові виплати військовим. Повного публічного звіту про аудит не оприлюднювали.
Окремо Міноборони почало переводити частину закупівель на конкурентні процедури — тендери. Федоров стверджує, що це дає змогу заощаджувати до 20%. Наприклад, на тендері із закупівлі боєприпасів калібру 155 мм, за його словами, вдалося зберегти понад $100 млн.
Одним із головних підходів Федорова стала так звана математика війни. Йдеться про збір даних щодо роботи підрозділів, втрат, використання техніки, уражених цілей і результативності озброєння.
У січні він підписав наказ про запуск Mission Control у системі DELTA. Військові вносять туди дані про тип дрона, маршрут, екіпаж, завдання та результат місії. Це має замінити частину ручних звітів і показувати командуванню ефективність дронових підрозділів. Саму систему розробляли близько двох років, тобто ще до призначення Федорова.
Паралельно Міноборони розвивало «еБали». Підрозділи завантажують у DELTA підтвердження уражених цілей, отримують бали та обмінюють їх на техніку через Brave1 Market. Логістика та документообіг проходять через DOT-Chain Defence. За даними Міноборони, середній строк між замовленням і отриманням техніки становив близько десяти днів.
У березні міністерство також анонсувало рейтинг дронів, сформований на основі бойових даних. На перевірені засоби планують спрямовувати 80% бюджету, на нові розробки — 20%. Це має зменшити кількість неефективних моделей у війську.
Ще одним напрямом стало масштабування дронів-перехоплювачів. За словами Федорова, за чотири місяці їх постачання збільшилося у 2,6 раза, а кількість Shahed, збитих перехоплювачами, — удвічі. Міноборони також уклало контракти на 8000 перехоплювачів Octopus і почало розширювати експеримент із приватними групами ППО.
Водночас частина січневих обіцянок залишається на етапі розробки. Публічної інформації про повноцінний запуск Mission Control для артилерії, масове постачання українського аналога Mavic і завершений перезапуск системи підготовки поки що немає.
Що ще не встиг реалізувати
Найбільше запитань до Федорова стосується не оборонної індустрії, а людей у війську. Йдеться про мобілізацію, роботу ТЦК, рекрутинг, терміни служби, демобілізацію, підготовку та переведення між частинами.
У червні Міністерство оборони представило перший етап трансформації служби. До нього увійшли контракти з визначеними строками, нові виплати для піхотинців і штурмовиків, відстрочка після завершення контракту, автоматичні переведення через «Армію+» та нова процедура повернення із СЗЧ.
Для цивільних піхотно-штурмовий контракт розрахований на 14 місяців, для чинних військових — на 10. Бойові та базові контракти мають тривати 24 місяці. Після їхнього завершення військовим обіцяють відстрочку, тривалість якої залежатиме від попереднього терміну служби й участі в боях.
Анонімний співрозмовник DOU звертає увагу, що нові мотиваційні виплати на момент розмови військовим ще не нарахували.
«Поки що цих виплат ніхто не отримував. Наскільки я розумію, вони мають надійти наприкінці місяця разом із бойовими. Тому зараз ще рано говорити, чи запрацює ця система так, як її анонсували. Але якщо зміниться міністр, то дуже висока ймовірність, що нічого не буде», — каже він.
Читайте также: Хто може очолити Мінцифри й чи може туди повернутися Федоров
За поясненням Міноборони, нова система діє з 1 червня, а перші нарахування за нею військові мають отримати в липні.
Повноцінну реформу мобілізації та ТЦК планували винести в окремий, другий етап трансформації. Її мали представити або запустити в липні, але наразі інформації про це немає. Тепер невідомо, чи збереже новий уряд напрацьовану модель.
На думку волонтера і активіста Романа Доніка, у плані виплат Міноборони недостатньо врахувало фахівців, від яких залежить робота бойових підрозділів: інструкторів, ремонтників, логістів та інших військових. Він вважає помилковим очікування, що дефіцит людей у піхоті можна розв’язати переважно підвищенням виплат.
«Підійшли до цього питання математично і бездушно. Де найбільше втрат? У штурмовиках? Підняти їм виплати. При цьому порізати виплати всім, на кому тримається життєдіяльність і боєздатність піхоти», — стверджує Донік.
Нагадаємо, що схожі думки висловлювали військові в розборі DOU про зауваження щодо нових виплат і відстрочок. Так, офіцер спецпідрозділу «Чикаго» вказує, що успіх залежить від роботи великої кількості фахівців, без яких піхота просто не зможе виконувати свої завдання. Разом із тим нова система нарахування виплат може збільшити бюрократичне навантаження на підрозділи.
«Замість планування операції й аналізу дій противника знову буде фокус на паперовій армії, записах у журналах бойових дій і сотнях бойових донесень. Ми маємо йти до спрощення та прозорості, але зараз все більше й більше відкату назад в бюрократію», — сказав військовослужбовець.
Донік також не бачить системного розв’язання проблеми СЗЧ. Запроваджена можливість повернутися безпосередньо до обраного підрозділу може допомогти частині військових, але не усуває причин, через які люди залишають службу. Він критикує нові штати навчальних центрів і систему виплат інструкторам. Міноборони публічно не відповідало на ці претензії.
Ігор Федірко вважає претензії до темпів реформи частково виправданими. З одного боку, пів року недостатньо, щоб перебудувати велику військову систему під час війни. З іншого — військові й суспільство не можуть чекати на зміни роками.
«Проблема в тому, що значна частина цих рішень або запрацювала зовсім недавно, або поки залишається на рівні анонсів. А для людини, яка служить із 2022 року, різниця між „рішення готується“ і „рішення працює“ є принциповою», — говорить він.
Результати реформи, на його думку, потрібно оцінювати за тим, чи зменшилася кількість випадків силової мобілізації та СЗЧ, чи покращилися добровільний рекрутинг і підготовка, а також чи отримали військові зрозумілу перспективу ротації та звільнення.
Водночас відповідальність за ці питання не лежить лише на міністрові оборони, наголошує Федірко. Рішення щодо мобілізації, підготовки та проходження служби залежать і від Генштабу, військового командування, уряду і Верховної Ради.
Що кажуть представники ринку про роботу Федорова
В оборонній компанії «Генерал Черешня» позитивно оцінюють розвиток ініціатив Михайла Федорова, зокрема бойової аналітики й електронних балів. За словами представників компанії, така система створює зрозуміліші правила для виробників. Перевагу отримує не той, хто має більше зв’язків, а той, чиї вироби показують підтверджений результат на фронті.
В компанії також позитивно оцінюють перехід від обговорення експорту українського озброєння до практичної роботи над так званими Drone Deal.
CEO Farsight Vision Вікторія Яремчук також позитивно оцінює роботу Федорова. На її думку, змінювати міністра до завершення розпочатих ним проєктів недоцільно.
«Будь-який інший міністр спричинить зараз лише розфокус і неефективність у час, коли нам украй потрібні фокус та ефективність», — каже Яремчук.
За словами Федірка, новий міністр приніс у відомство культуру швидких рішень, роботи з даними та прямого діалогу з виробниками. Серед важливих змін він називає:
- новий підхід до формування потреб у дронах і наземних роботизованих комплексах;
- запровадження авансування до 70% для виробників;
- переведення частини закупівель на конкурентні процедури;
- масштабування дронів-перехоплювачів;
- підготовку механізму контрольованого експорту;
- увагу до бронювання працівників і критичності оборонних підприємств.
«Тепер вони мають підтвердити свою ефективність реальними результатами: експортними дозволами у визначені строки, доступними для ринку конкурентними закупівлями, довгостроковими контрактами та більш передбачуваним державним замовленням», — пояснює Федірко.
Разом із цим керівник Української Ради зброярів нагадав, що після передання функцій Мінстратегпрому до Міноборони у відомстві так і не призначили окремого заступника міністра, який відповідав би за оборонно-промисловий комплекс.
Профільні департаменти, на його думку, не можуть повністю замінити координацію на політичному рівні. Через це багато процесів залишаються залежними від особистої залученості міністра.
Співзасновник інвестиційного фонду Darkstar Рагнар Сасс називає можливу заміну Федорова помилкою, від якої виграють передусім противники України.
За його словами, Україна має одну з найактивніших deftech-екосистем у світі, а Федоров був одним із ключових рушіїв її розвитку.
«Його відставка матиме дуже значний негативний ефект. Існує надзвичайно високий ризик, що вона сповільнить частину реформ, а деякі з них узагалі зупинить. Федоров уже довів, що здатний проводити зміни дуже швидко», — говорить Сасс.
Окрім цього, інвестор попереджає, що кадрове рішення можуть сприйняти як сигнал про нестабільність правил і недостатній захист технологічного бізнесу.
«Залучати гроші для дефтек-компаній досі дуже складно. Відставка Федорова може відлякати великі фонди, які керують мільярдами доларів», — каже Сасс.
За його словами, для фонду, який вкладає гроші у виробника на кілька років, важливі не лише поточні замовлення. Він оцінює сталість експортної політики, доступність контрактів, захист інтелектуальної власності та ймовірність того, що правила не зміняться після чергової ротації.
На думку Ксенії Семенової, військова освіта не відповідає потребам сучасної війни ані за масштабом, ані за якістю. Однак змінити її за кілька місяців складно через спротив людей, яким зручна нинішня система.
«Дуже мало часу, щоб оцінити роботу Федорова. Очевидно, це складніше, ніж Мінцифри. Там систему створювали з нуля новою командою. В оборонці деякі речі стали нормою, а деякі люди — авторитетами ще до того, як Федоров народився», — додає Семенова.
Волонтер і активіст Роман Донік закликає не робити з міністра ані героя, ані головного винуватця проблем війська. На його думку, Федоров ефективний там, де потрібно швидко створити новий продукт або систему з нуля. Це стосується дронів, цифровізації, роботи з даними та переходу від паперових процесів до електронних. Водночас він вважає, що цей підхід значно гірше працює з уже наявними військовими структурами. Потрібно розуміти взаємозв’язок між підготовкою, забезпеченням, комплектуванням, виплатами та роботою бойових частин.
Що буде з оборонкою, якщо Федоров піде
Ігор Федірко вважає найбільшим ризиком не саму зміну керівника, а одночасну заміну його команди, перегляд ухвалених рішень і втрату інституційної пам’яті.
«Цифрові продукти не зникнуть наступного дня. Проте цифровізація війська — це постійне впровадження в підрозділах, інтеграція даних, накази, фінансування та люди, які щодня рухають процес», — говорить він.
Для звичайного державного проєкту пауза на кілька місяців може бути неприємною, але не критичною. Але не для deftech. Технології на фронті змінюються за тижні, а російська армія швидко адаптується до нових засобів ураження.
Тому затримка із закупівлями, масштабуванням або переданням виробу підрозділам може зробити технологію застарілою ще до масового застосування.
Ксенія Семенова порівняла це з ситуацією в освіті. Коли цей напрям забрали з повноважень Федорова, частина реформ, за її спостереженнями, сповільнилася.
«У Федорова є ціла команда, система роботи, підходи до управління. Я бачила, як сповільнилися реформи в освіті, коли в нього забрали цей напрям. Тому тут буде ще гірше. Опір старої системи в обороні шалений. Тут найбільші гроші», — говорить Семенова.
Анонімний співрозмовник DOU теж вважає, що частина проєктів поки що надто залежить від міністра.
«Якщо Федорова зараз заберуть, є великий ризик, що всі ці проєкти просто помножать на нуль. Вони дуже прив’язані до нього і до його команди, а без політичної волі нового керівника можуть просто зупинитися», — говорить він.
Чого чекати від можливого призначення Клименка
Ігор Клименко очолює Міністерство внутрішніх справ із лютого 2023 року. До цього він керував Національною поліцією. Федірко зазначає, що його потенційною перевагою може бути досвід управління великими структурами під час війни, логістикою, забезпеченням і координацією різних служб.
Це також може посилити взаємодію Міноборони та МВС у питаннях комплектування, захисту оборонних підприємств і критичної інфраструктури.
Водночас Федірко бачить ризик механічного перенесення правоохоронної моделі на військове відомство.
«Реформу мобілізації не можна зводити до посилення примусу. Вона має ґрунтуватися на довірі, якісному рекрутингу, підготовці, визначених умовах служби та зрозумілій перспективі для тих, хто вже кілька років перебуває у війську», — говорить він.
Опитані DOU представники галузі називають кілька напрямів, які не повинні зупинятися незалежно від кадрового рішення:
- Mission Control і бойова система DELTA;
- «Армія+» та «Резерв+»;
- DOT-Chain Defence;
- Brave1 і Brave1 Market;
- систему «еБалів»;
- децентралізовані та конкурентні закупівлі;
- прямий діалог із військовими частинами й виробниками;
- довгострокові контракти;
- масштабування дронів-перехоплювачів;
- розвиток військового ШІ;
- контрольований експорт українського озброєння;
- реформа військової освіти.
Також важливо не зупиняти чинні контракти та не переглядати автоматично всі рішення лише через те, що їх ухвалила попередня команда.
Читайте также: Засновник SoftServe Тарас Кицмей отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!
