💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!
Читайте также: FTC проти Genesis — які є варіанти розвитку подій і чим все може скінчитися
Військові, які створюють нові оборонні технології, зможуть отримувати частину коштів від їхнього використання у виробництві. Відповідну постанову ухвалив Кабмін.
Про це повідомив міністр оборони Михайло Федоров. Постанова визначає правила, за якими держава управлятиме інтелектуальною власністю, створеною у війську.
📌 Що передбачає постанова
Військові розробки, які належать державі, зможуть передавати у серійне виробництво через систему ліцензування. Тобто компанії отримуватимуть право виробляти або використовувати такі технології на визначених умовах.
Якщо ліцензія буде платною, щонайменше 25% коштів виплачуватимуть безпосередньо військовослужбовцям, які створили відповідну розробку. Решту суми спрямовуватимуть на потреби військового R&D, розвиток оборонних інновацій та підтримку підрозділів, де ці технології були створені, а також на юридичний захист розробок.
В окремих випадках технології зможуть ліцензувати безоплатно.
📌 Про нові правила ліцензування
Постанова розширює механізм ліцензування оборонних технологій, який запровадили у жовтні 2025 року в межах експериментального проєкту з передачі технологій Міноборони у виробництво.
Тепер цей механізм стосуватиметься не лише розробок Міноборони, а й технологій інших складових Сил оборони. Це означає, що більше державних оборонних рішень зможуть потрапляти до виробників за зрозумілими правилами.
Читайте также: Стартап Haiqu та УКУ проведуть літню школу з квантового машинного навчання
Державні технології можна буде передавати підприємствам, які отримуватимуть платні виключні ліцензії на виробництво. Для виключних ліцензій передбачений конкурсний відбір виробників. Тобто компанії змагатимуться за право отримати таку ліцензію. Для невиключних ліцензій мають діяти рівні умови доступу для всіх виробників.
📌 Що вже виробляють за ліцензією
Один із найвідоміших прикладів такої моделі — перехоплювач Octopus. Це дрон для боротьби з ударними БпЛА типу «шахед», який розробили у Збройних силах України. За словами команди розробників, перехоплювач створювали близько півтора року всередині армійської структури, що дозволяло одразу тестувати рішення в реальних бойових умовах.
Після запуску механізму ліцензування Octopus почали передавати у виробництво приватним компаніям. У лютому 2026 року команда розробників розповідала DOU, що ліцензію на виробництво перехоплювача вже отримали 16 українських підприємств. Станом на кінець квітня 2026 року, за даними Міноборони, таких компаній було вже 29, а чотири виробники мали державні контракти на постачання Octopus для Сил оборони. Однією з цих компаній є TAF Industries.
На початку червня CEO TAF Industries Володимир Зіновський розповідав, що компанія доопрацювала перехоплювач для масового виробництва. За його словами, версія TAF Industries має підтверджену максимальну швидкість 360 км/год, систему донаведення і зберігає спільну платформу, систему керування та інфраструктуру з базовим Octopus.
До виробництва Octopus також долучилася Велика Британія. У листопаді 2025 року Міноборони України підписало угоду з британським оборонним відомством про виробництво цих перехоплювачів у Великій Британії.
Читайте также: Вакансій менше, кандидатів більше | Кого вже замінив ШІ | Зниження зарплатних очікувань 📉
Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!
