На початку 2026 року Preply вперше провела програму викупу частини опціонів у співробітників. Працівники могли продати частину своєї частки ще до можливого IPO або продажу компанії.
За даними Preply, участь у програмі взяли приблизно 60% тих, хто мав таку можливість. Близько 25% учасників були інженерами.
DOU поговорив з трьома українськими айтівцями Preply, які взяли участь у програмі. Вони розповіли, як ухвалювали рішення, що було найскладнішим і що зроблять з грошима.
Що саме зробила Preply
Програма employee tender offer — це можливість для працівників приватної компанії перетворити частину свого equity на реальні гроші ще до IPO або продажу компанії.
Equity — це частина довгострокової винагороди, прив’язана до вартості компанії. У стартапах це часто працює через опціони: працівник отримує право з часом викупити акції компанії за заздалегідь визначеною ціною. Якщо компанія дорожчає, працівники можуть заробити на різниці між старою ціною акцій і новою.
У межах tender offer працівники Preply могли продати не всю свою частку, а лише частину вже набутого equity. Тобто вони могли отримати частину грошей зараз, а решту залишити на майбутнє — наприклад, до IPO або іншої великої угоди.
Взяти участь могли не всі, а лише працівники, які відповідали критеріям програми: мали достатній стаж у компанії та вже набуті або реалізовані опціони станом на 10 лютого 2026 року. Точний мінімальний стаж Preply публічно не розкриває. У компанії кажуть, що українські працівники та співробітники українського походження за кордоном брали участь у програмі приблизно так само активно, як і працівники з інших країн.
«Мені просто було цікаво побачити, чи справді можливо таке в Україні»
Андрій Шерепа працює в Preply понад девʼять років. Зараз він Tech Lead в одній з AI-команд компанії. Має майже 20 років досвіду в IT і був серед тих, хто запускав перші спроби використати LLM у продукті Preply.
Нині його команда працює над Lesson Insights — продуктом, який має допомагати студентам і викладачам вчитися ефективніше.
Він каже, що не має великого інвестиційного досвіду і раніше сприймав опціони доволі обережно.
«Stock options — не типовий бенефіт в Україні. Я можу назвати лише кілька компаній, які пропонують щось подібне. Врешті мені просто було цікаво побачити, чи справді можливо таке в Україні — перетворити частину опціонів на реальні гроші», — каже Андрій.
Рішення про участь, за його словами, було непростим. З одного боку, він міг отримати реальні гроші зараз, а з іншого — ця ж частка за кілька років потенційно могла б коштувати у два, пʼять чи навіть десять разів більше. Водночас сума, доступна зараз, не дала б змоги «піти на пенсію», тоді як у майбутньому могла б стати набагато відчутнішою.
Preply проводила навчальні сесії, пояснювала, як усе працює в Carta [платформа для управління частками в приватних компаніях — ред.], і окремо розбирала податкові питання. Були регіональні сесії, бо юридичний контекст відрізняється залежно від країни. Наприклад, в Україні дохід від продажу частки або опціонів в іноземній компанії зазвичай потрібно самостійно задекларувати й сплатити з нього податки.
«Я був новеньким у цьому, Preply дуже допомогла. У нас є окрема команда, відповідальна за програму опціонів».
Важливим моментом, за словами Андрія, було те, що програма не вимагала від працівників вкладати свої гроші. Опціони отримували як частину винагороди за роботу в Preply. Оскільки для українських резидентів це може бути проблемою, якщо йдеться про акції іноземної компанії.
Така операція може вимагати переказу коштів за кордон, а під час воєнного стану в Україні діють валютні обмеження. Зокрема, ще в лютому 2022 року НБУ запровадив мораторій на транскордонні валютні платежі, крім окремих винятків. Відтоді правила неодноразово змінювалися і пом’якшувалися, але для інвестицій за кордон вони залишаються чутливим питанням.
«Одна деталь була дуже важливою для працівників в Україні: транзакція була структурована так, що нам не потрібно було вкладати гроші наперед. З огляду на обмеження НБУ щодо інвестицій за кордон, це фактично єдиний практичний спосіб реалізувати цінність таких опціонів тут».
Куди підуть кошти, Андрій не розкриває. Каже, що має декілька мрій і тепер буде обирати, в яку саме вкластися.
«Найскладніше для мене було зрозуміти податкову сторону процесу»
Христина Либа приєдналася до Preply близько трьох з половиною років тому. До цього вона вже користувалася платформою як студентка, тому з компанією була знайома ще до роботи там.
Вона починала як Front-end Engineer, згодом стала Tech Lead у своїй команді, але з часом зрозуміла, що їй ближче писати код і працювати над продуктом напряму. Тому повернулася до ролі інженерки без менеджерських обовʼязків.
«До програми викупу мої опціони, чесно кажучи, здавалися досить абстрактними. Оскільки Preply досі приватна компанія, ці опціони здебільшого були просто цифрами в акаунті, без дуже відчутного звʼязку з реальним життям».
Коли зʼявилася можливість продати частину, Христину зацікавив не лише фінансовий результат, а й сам механізм: як це працює, що буде з податками і що така операція фактично означає для працівника.
Христина рахувала, скільки може отримати зараз, що потенційно може отримати в майбутньому і як це співвідноситься з можливим IPO або іншим сценарієм для компанії. У підсумку вирішила продати лише доступну в межах програми частину, а решту опціонів залишити на майбутнє.
За словами Христини, багато співробітників обговорювали це між собою, бо проходили такий процес уперше.
«Найскладніше для мене було зрозуміти податкову сторону процесу: які податки застосовуються, коли їх потрібно платити і як це працює саме для працівників в Україні».
На відміну від Tech Lead Андрія, Христина вже мала досвід з опціонами й акціями, але в іншому форматі. У попередній компанії вона отримувала RSU [restricted stock units, тобто умовні акції — ред.], однак та компанія вже була публічною. Тому акції там сприймалися як більш зрозуміла і передбачувана частина компенсації.
Отримані гроші Христина поки не планує інвестувати чи витрачати.
«Для мене це передусім створило сильніше відчуття фінансової стабільності й спокою. Не було однієї великої покупки чи проєкту, але доступ до цієї ліквідності знизив стрес і дав мені більше особистої впевненості».
«Ці гроші підуть на школу, про яку мріяла донька»
Вадим Власенко працює в Preply пʼять років. Він Senior Engineering Director, відповідає за Growth tribe та Machine Learning platform.
«Програма викупу — це хороша можливість реалізувати вже нараховані опціони і отримати додаткові відчутні переваги».
Вадим каже, що взяв час на роздуми, оскільки розумів, що вартість опціонів може зростати.
«Я ретельно обмірковував, чи брати участь у програмі. Але оскільки йшлося про обмежену кількість акцій, продаж означав, що це стає чимось відчутним, тому я погодився».
Процес, за словами Вадима, був зрозумілим. Він каже, що компанія добре пояснювала розрахунки, комунікувала наступні кроки і не залишала простору для невизначеності.
Для нього це був перший досвід продажу опціонів у приватній компанії. Водночас Вадим каже, що опціони стали відносно реальними для нього ще тоді, коли він отримав перший грант у Carta.
Додає, що ліквідність дала його родині більше фінансової впевненості.
«Я використаю ці гроші для того, щоб моя донька навчалася в школі, про яку мріяла».
Чи були схожі програми в інших компаніях
Опціони не є новою практикою для українського IT, але досі залишаються радше винятком, ніж стандартною частиною компенсації. DOU ще у 2020 році писав, що такі програми мали окремі продуктові компанії та R&D-офіси міжнародних бізнесів, зокрема Vimeo, Wise, PDFfiller, OpenVPN, Ajax, People.ai, Grammarly, HealthJoy, Genesis, EPAM та інші.
Водночас умови в різних компаніях суттєво відрізнялися. Десь працівники отримували класичні опціони з вестингом і могли розраховувати на гроші лише у разі IPO або продажу компанії. Десь використовували інші інструменти — наприклад, SARs, коли працівнику не потрібно викуповувати акції, а виплата прив’язана до зростання вартості компанії.
Були й інші публічні приклади. У GitLab, яка має українське коріння і вийшла на IPO у 2021 році, працівники отримували опціони за чотирирічною схемою вестингу: частина ставала доступною після першого року роботи, решта — поступово впродовж наступних років. Після IPO такі інструменти вже могли перетворюватися на реальні акції, але фінальний результат для працівника залежав від того, коли і за якою ціною він вирішив їх продавати.
Ще один приклад — Admitad. У 2021 році компанія оголосила, що розподілить між ключовими співробітниками опціони на акції. Частина української команди також могла потрапити до цієї програми.
Попри такі приклади, для більшості українських айтівців опціони й досі залишаються не дуже звичним бонусом. За аналітикою DOU за 2023 рік, опціони, акції або участь у прибутках отримує значно менша частина фахівців, ніж класичні бонуси чи негрошові бенефіти. Частіше такі інструменти трапляються у стартапах і продуктових компаніях, рідше — в аутсорсингу чи аутстафінгу.
