💡 Усі статті, обговорення, новини про AI — в одному місці. Приєднуйтесь до AI спільноти!
Читайте также: Російський агент в Дніпрі активував понад 1000 терміналів Starlink для росіян
У сервісній IT-компанії ZONE3000 працює понад 2000 фахівців. При цьому 80% команди зосереджені на одному американському клієнті. Попри стагнацію сервісного ринку компанії вдається мати виторг до 4 мільярдів гривень, збільшувати дохід на 12% за рік і утримувати 15 хабів в Україні.
В інтерв’ю DOU СЕО компанії Сергій Скуріхін розповів, чому компанія запустила свій проєкт для джунів, як облаштувала підземний офіс у Харкові, скільки працівників відвідують психологів і як ШІ «спростив життя» команді техпідтримки.
— Торік у вас було понад 2200 співробітників в Україні. Як виросла команда відтоді? Який план із найму на 2026 рік?
Залишилась на тому ж рівні — 2200+ співробітників. Ми наймаємо, але для того, щоб перекрити природний відтік. Близько 60% наших фахівців працює в Customer Support, а на цьому напрямі природна плинність кадрів. Наприклад, тут працює багато студентів, які розглядають таку роботу як тимчасову, тому згодом можуть її змінювати.
Запланували цього року найняти до 350 людей. Поки що найняли 211. Найбільше до нас доєдналося розробників (Node.js, Python, .NET). Наймали також TechOps, Product Owners, QA, Data Engineers, Data Analysts, Technical Leads, DevOps-інженерів та інших.
— Наймаєте джунів?
Раніше ми не наймали початківців. Кілька років тому запустили проєкт «Знайдемо джунів», тепер маємо близько 40 людей. Ми їх наймаємо, навчаємо, і якщо вони перспективні, розподіляємо по командах. І далі безпосередньо команда вже їх підтягує.
Це добре працює, бо вони молоді, «голодні», не зіпсовані IT, й тому дають класні результати
Ми змінили підхід до найму, бо складно шукати спеціалістів, які потрібні конкретно нам. Тож однією з ідей було вирощувати їх самотужки. А оскільки перспективи в нас непогані, ми не плануємо закриватися, і в майбутнє можна дивитися трохи більше ніж на пів року, то джуни можуть вирости тут.
— А скільки джунів уже доросли у вас до мідлів/сеньйорів?
Десь половина людей із проєкту суттєво зросла професійно. Ми не женемося за тим, щоб на певному етапі присвоїти фахівцеві конкретний рівень, ніби поставити галочку. Ми зацікавлені, щоб людина постійно розвивалась і зростала в середовищі продуктів та сервісів, із якими ми працюємо.
— Ви сказали, що складно шукати спеціалістів, які підійдуть саме вам. А які у вас вимоги?
Ми шукаємо сеньйорів у всіх напрямах, із якими працюємо. Це доволі болісний процес, тому що в нас вимоги дещо вищі за ринкові. Ми зацікавлені у спеціалістах із фулстеком технологій, практичним досвідом застосування ШІ-рішень, архітектурним мисленням, високим рівнем відповідальності й лідерськими якостями, та ще й доброю англійською.
Якщо розробник припускається помилок, це відразу відчуває команда підтримки: більшає звернень, з’являються незадоволені клієнти й інші проблеми.
Зазвичай гарні фахівці вже зайняті в інших місцях і добре там почуваються. Через це процес найму затягується. Щоб найняти одного спеціаліста, нам доводиться провести приблизно
💼 «Перемістилися у підземний робочий простір». Як працюють команди і який соцпакет
— Які зараз ваші ключові хаби і де працює найбільше людей?
Два основні представництва — у Харкові і Львові. У Харкові раніше було три локації, але з після початку повномасштабної війни працює лише одна. Ми перемістилися у підземний робочий простір — колишнє бомбосховище, яке ми повністю переобладнали під сучасний офіс. Там можна безперебійно працювати під час блекаутів і бути захищеними від ворожих атак.
Коли почалися блекаути, ми відкрили хаби в кожному обласному центрі. Зараз в Україні є 15 таких хабів, що працюють у форматі коворкінгу: у Кривому Розі, Тернополі, Вінниці, Одесі, Черкасах, Луцьку, Хмельницькому, Рівному, Полтаві, Івано-Франківську, Сумах, Чернівцях, Кременчуці, Києві і Дніпрі.
У хабах можна працювати під час блекаутів — ці локації забезпечені всім необхідним. У самій локації або поряд є бомбосховище — це наша обов’язкова вимога.
Є також локації в Дубаї та Лондоні. Вони слугують радше Sales Office без постійної кількості працівників. Наприклад, використовуємо їх для зустрічей з партнерами та потенційними клієнтами в цих регіонах. Локація в Лондоні зараз не працює. Ми відкрили її, щоб працювати з британськими клієнтами, але поки що нам складно вийти на цей ринок.
Найбільше працівників у нас в Україні — десь 85%
Решта 15% — за кордоном. Раніше їхня частка була більшою, бо багато людей виїжджали з України, але потім частина повернулася. Зараз знову тренд на виїзд, але не надто сильний. До епідемії ковіду розподіл в Україні був приблизно такий: 60% працівників у Харкові, 30% у Львові та 10% у Дніпрі — тоді в нас ще був там офіс.
Зараз, гадаю, близько половини команди працює у Львові та Харкові, а решта — в інших містах.
Ми нікого не прив’язуємо до конкретного офісу. Людина може працювати там, де їй зручно, і переїхати в будь-яке інше місто. Масове переміщення тривало приблизно з березня до травня 2022 року. Потім ситуація стабілізувалася. Люди переїжджають, але це вже не є чимось екстраординарним.
— Наскільки я розумію, у Харкові дещо краща ситуація з квотами на бронювання. Це якось впливає на найм фахівців?
Ми не зловживаємо можливістю бронювання й не намагаємося бронювати всіх. Не хочемо ризикувати, щоб через претензії чи перевірки нам не скасували бронювання, а всі чоловіки, які були заброньовані, не отримали повісток уже наступного тижня.
— Які бонуси й можливості ви пропонуєте працівникам в Україні? Маєте рішення, пов’язані з воєнними ризиками чи релокацією?
У нас 25 робочих днів відпустки на рік та 5 оплачуваних сіклівів на місяць. Їх можна використати для відновлення після обстрілів або просто для підтримки ментального ресурсу. Якщо є потреба відпочити більше, то ситуація розглядається індивідуально з менеджером чи People Partner.
Ми компенсуємо вакцинацію від грипу, маємо партнерські знижки у клініках, аптеках, спортклубах, магазинах здорового харчування. Також у нас є maternity та paternity leave — якщо в родині народжується дитина, тато теж може взяти відпустку для догляду за нею. Опцією paternity leave скористалися вже 280 працівників.
Якщо людина переїжджає, допомагаємо з релокацією: даємо вихідний і фінансову підтримку. Якщо у працівника постраждало житло, розглядаємо в індивідуальному порядку, але окремої програми в межах соцпакету не маємо.
Крім того, ми співпрацюємо з психологами. Якщо людині потрібна допомога, вона може звернутися до одного з них. Це досить популярна послуга серед наших працівників — близько 200 людей нею скористалися. Зазвичай людина відвідує кілька сесій.
Ми довго думали, чи компенсувати консультації психолога повністю, чи частково. Але самі психологи порадили компенсувати лише частину вартості, тому що тоді люди ставляться до цього відповідальніше. Коли людина вкладає власні гроші, вона значно рідше пропускає сесії.
Ми відновили тімбілдинги, призупинені через війну та безпекову ситуацію. Команди самі вирішують, як використовувати бюджет, виділений на тімбілдинг: можуть розподілити витрати на весь рік або організувати одну велику зустріч чи вечірку. Раніше ми проводили великі корпоративні вечірки, але їх поки що не відновили з міркувань безпеки.
Повністю або частково оплачуємо навчання й конференції. Якщо компанія сама посилає людину на навчання, то повністю покриває витрати. Якщо ж працівник хоче навчатися з власної ініціативи, але це відповідає інтересам компанії, компенсуємо частину вартості. Також у нас є безкоштовні розмовні клуби, лекції та групові заняття з англійської.
Якщо працівника мобілізують, ми також надаємо підтримку.
— А ви зберігаєте за мобілізованими зарплату чи посади?
За законом компанія має зберігати за мобілізованим працівником робоче місце і посаду. Переважна більшість нашої команди співпрацює з компанією як ФОПи (цей формат найбільше відповідає нашим процесам), тому ця модель застосовується частково.
Ми частково зберігаємо зарплатню протягом певного періоду служби. Робоче місце зберігаємо протягом року, але не можемо гарантувати, що людина повернеться на ту саму позицію в тій самій команді. Якщо після служби вона захоче працювати з нами, ми знайдемо для неї нову команду, якщо не буде змоги повернутися в попередню.
💸 Скільки заробляє ZONE3000, працюючи на одного клієнта
— У 2025 році ви розраховували збільшити дохід на 10% порівняно з 2024 роком. Чи вдалося це? Які фінансові результати й очікування є зараз?
Ми зросли приблизно на 12%, якщо порівнювати 2024 і 2025 роки. Виторг за 2025 рік становив до 4 мільярдів гривень. Це було радше побажання, а не жорсткий план. На цей рік також орієнтуємося приблизно на 10% зростання.
— Як це зростання впливає на зарплати чи, наприклад, на розширення команди?
В ІТ зарплати — це від 50% до 90% витрат компанії. Тому, якщо ми зросли на 10%, то це точно не тому, що відкрили новий офіс, купили всім нові комп’ютери чи просто підвищили ціни на 10%. Зростання компанії позитивно впливає і на розширення команди, і на оплату праці. Не можу озвучити цифри, але можу сказати, що в поточних ринкових умовах наші фахівці почуваються добре.
— Американська компанія Namecheap залишається вашим найбільшим клієнтом і приносить найбільшу частину доходу. Чи щось змінилось у цій співпраці останнім часом? Зокрема, чи вплинуло на неї придбання компанії європейським інвестиційним фондом?
Якщо чесно, після оголошення про угоду всі трохи занепокоїлись. Були побоювання, що новий власник почне оптимізувати витрати, скорочувати людей і замінювати їх чатботами.
З боку Namecheap нас запевнили, що все залишиться без змін. Ми також вивчали цей інвестфонд і не побачили, щоб він мав репутацію фонду, який купує компанії лише для жорсткої оптимізації та подальшого продажу.
У Namecheap хороша стратегія розвитку. Компанія не надто корпоратизована, тому досить гнучка у створенні нових продуктів і тестуванні ідей. Ми постійно запускаємо різні експерименти: випускаємо новий продукт, дивимося, як його сприймають користувачі, і якщо він показує хороші результати, — розвиваємо далі. Якщо ж ні, закриваємо його й повідомляємо про це клієнтам.
Відбулися лише кадрові зміни: операційний директор став виконавчим директором, а попередній CEO зосередився на розвитку продукту та експериментах.
— Чи відкрилися після угоди нові можливості?
Поки що ні. Думаю, потрібно дочекатися перших фінансових результатів Namecheap після угоди. Тоді стане зрозуміло, якими будуть подальші зміни та можливості.
— А які послуги вам приносять найбільші доходи?
Передусім це домени та хостинг. Раніше добре продавалися SSL-сертифікати, але зараз цей ринок поступово скорочується.
Неочікувано успішним продуктом стала корпоративна пошта (PrivateEmail — продукт Namecheap). Компанії хочуть мати власну пошту, але не завжди хочуть користуватися Google. Чесно кажучи, я не думав, що цей напрям настільки «вистрілить», але зараз у нього мільйон користувачів.
Також ми розвиваємо власні рішення. Наприклад, раніше використовували сторонній сервіс для фільтрації спаму, але він не повністю нас влаштовував. Через спам ми регулярно потрапляли до чорних списків, і це створювало додаткове навантаження на команду, яка мала знаходити джерела спаму й усувати проблему.
Тому ми розробили власну внутрішню систему захисту від спаму, навчили її, а потім запустили. Зараз вона працює добре — її якість, на нашу думку, можна порівняти з рішеннями Google.
— Досі близько 80% вашої команди працюють у проєктах для Namecheap. А чим займаються інші 20%?
У нас є партнерський проєкт HOSTiQ (надає послуги вебхостингу, реєстрації доменів, VPS, хмарного хостингу, SSL-сертифікатів та корпоративної пошти, — Ред.), де працює близько 100 людей. Колись HOSTiQ зародився як проєкт ZONE3000, але з роками виріс в окремий бізнес. Втім, ми залишаємося довгостроковими партнерами, і частина наших фахівців працює саме над проєктами HOSTiQ.
Є й інші клієнти, але вони значно менші за масштабом і більш точкові. Якщо говорити про відомі компанії, то серед них була біофармацевтична корпорація AstraZeneca, але ми виконували для неї невеликий проєкт.
Зараз ми намагаємося розвивати напрям ШІ й допомагати нетехнологічним бізнесам (наприклад, Construction, PropTech, Manufacturing, Logistics, Retail, Media & Entertainment) почати використовувати штучний інтелект так, щоб він приносив користь.
Основна проблема в тому, що для роботи ШІ потрібні якісні дані. Якщо бізнес офлайновий і раніше мало уваги приділяв своїй ІТ-складовій, то дані зазвичай перебувають у незручному для використання стані. І це не залежить від масштабу компанії. У традиційних бізнесах потрібно витратити час, щоб зібрати розкидані по різних процесах дані. Для цього також потрібна залученість внутрішньої команди клієнта, тому ми часто стикаємось із спротивом або неготовністю клієнта до таких змін.
Наприклад, ми майже рік вели перемовини і з компанією, яка виробляє дорожні знаки у США. У них кілька офісів у різних штатах, кілька складів і кілька бригад, які займаються встановленням знаків. Це складний бізнес: потрібно виготовити продукцію, отримати всі необхідні дозволи, пройти погодження й дотриматися стандартів.
Але водночас у кожного офісу — власна база даних. Якщо офіс у Нью-Йорку працює з певним клієнтом, то офіс у Лос-Анджелесі про нього взагалі нічого не знає. Так само зі складами: кожен має свою базу, і один склад не бачить, що є на іншому. Якщо потрібної позиції немає, працівники просто телефонують по черзі на всі склади й запитують, чи є вона в когось. Для розуміння масштабу проблеми: фінансовий звіт за 2024 рік вони отримали лише наприкінці
Ми спочатку пропонували централізувати дані, а вже потім — впроваджувати ШІ. Зрештою вони сказали: «Нас усе влаштовує. Воно працює, тож ми нічого змінювати не будемо». Клієнтами вони не стали.
Але були й успішні приклади. Ми працювали з британською компанією, яка продає квитки на культурні заходи — музеї, концерти, вистави та інші події. В них велика база клієнтів, які регулярно купують квитки, але вони майже не використовували можливості крос-продажів. Вони хотіли за допомогою ШІ краще залучати своїх клієнтів і мотивувати їх інвестувати в спільні маркетингові кампанії.
Ідея полягала в тому, щоб аналізувати поведінку відвідувачів і пропонувати їм релевантні події. Наприклад, якщо людина часто ходить до музеїв, їй можна запропонувати театр. Або якщо вона регулярно відвідує музей, але ще не має картки постійного клієнта, запропонувати її оформити. Якщо ж у клієнта є діти, а він купує квитки лише на заходи для дорослих, можна рекомендувати сімейні чи дитячі події.
Даних у компанії було багато, але працювати з ними могла лише людина, яка знала SQL і розумілась на базах даних. Завдання полягало в тому, щоб менеджери з продажів, маркетологи та інші працівники без технічних навичок могли просто поставити запитання звичайною мовою й отримати потрібну інформацію з бази.
Читайте также: Унаслідок удару FPV-дрона загинув доцент кафедри інженерії програмного забезпечення ХАІ
Ми зробили інтерфейс, у якому користувач може просто написати запит природною мовою, як у ChatGPT. Система сама знаходить у базі потрібні записи й відповідає: «Я знайшов 10 тисяч потенційних клієнтів. На них можна запустити ретаргетинг».
Після цього вона формує готові файли для маркетингової кампанії та для переговорів із партнерами. Наприклад, можна сказати: «У нас є 10 тисяч потенційних клієнтів, із яких тисячу можна запросити на вашу виставу. Ви отримаєте нових відвідувачів, а ми — частку від продажу квитків».
Поки що вони ним задоволені й уже думають, як розвивати його далі.
— Зараз на говорять про кризу ринку сервісного ІТ. Як вам вдається залишатися прибутковими в таких умовах?
Якщо чесно, не всі наші напрями прибуткові. Ми не намагаємося «викручувати руки» Namecheap, але цей напрям залишається прибутковим, і саме за його рахунок компанія стабільно працює. Інші проєкти залежать від того, наскільки вони успішні.
Якщо проєкт «вистрілює», то зазвичай виходить у прибуток приблизно за рік-півтора
Якщо ні, це наші збитки. Але ми не можемо просто зупинитись. Якщо перестанемо запускати нові напрями, то почнемо втрачати позиції на ринку — поступатись конкурентам, зокрема компаніям із Китаю та Індії, а також інструментам на базі штучного інтелекту.
🤖 «Раніше документація в нас була на трійку». Як ШІ впливає на команду й витрати
— Ви вже скорочували обсяг рутинної роботи завдяки ШІ. Як використовуєте інструменти і як вони вплинули на процеси?
Останнім часом багато компаній видають працівникам акаунти в ChatGPT чи Claude Code, скорочують команди й переходять до так званого вайбкодингу. Наша позиція інша. Ми теж використовуємо штучний інтелект у роботі розробників, але не пускаємо цей процес на самоплив.
Ми визначили правила використання ШІ, адаптували SDLC-процеси, щоб максимально ефективно застосовувати ці інструменти. При цьому ставлення працівників різне: хтось одразу почав користуватися ними, хтось налаштований скептично, комусь це байдуже.
Частина людей сприйняла це спокійно: дали інструмент — добре, будемо працювати, як і раніше. Приблизно третина почала інтенсивно використовувати ШІ, і їхня продуктивність зросла. Це складно оцінити напряму цифрами. Але ми бачимо ефект за кількістю деплоїв нових фіч і навантаженням на QA.
Водночас є й інший бік. Коли розробник занадто покладається на ШІ, з’являється спокуса просто натиснути Accept All, а за кілька днів повернутися й подивитися, що вийшло. Здається, що все працює, але без перевірки так робити не можна.
Розробник має розуміти, як працює код і що відбувається всередині проєкту. Якщо повністю віддати розробку штучному інтелекту, рано чи пізно виникнуть проблеми, і ніхто не знатиме, звідки вони взялися.
— Через ШІ якось змінилася структура команд? З’явилися нові ролі чи тайтли?
Глобально нічого не змінилося. Хіба що поменшало роботи для технічних райтерів.
Раніше документація в нас була на трійку
На неї бракувало часу, бо вона не приносить грошей, тому її відкладали. А для ШІ документація важлива, адже вона допомагає агентам зберігати контекст і розуміти, що саме вони роблять і навіщо.
Тому ми серйозно взялися за документацію. Зараз ШІ не лише використовує її, а й сам допомагає її створювати. Після того, як задача виконана, пройшла код-рев’ю та була прийнята, ШІ формує документацію і додає її до спільної бази.
— А як ШІ змінив роль розробників?
Сьогодні девелопер дедалі більше перетворюється на архітектора. Кожен стає архітектором власних рішень, і наше завдання — навчити людей проєктувати системи в правильному напрямку, а не так, як кожен вважає за потрібне.
Звісно, ми даємо розробникам можливість експериментувати й випробувати нові підходи. Але водночас намагаємося тримати цей процес під контролем, щоб продукт не перетворився на набір різнорідних рішень.
Кожна команда відповідає за свою частину продукту й сама планує графік деплойментів. Якщо зміни не зачіпають інші команди, нічого додатково погоджувати не потрібно. Команда випускає функціональність, моніторить її роботу, і якщо все працює, рухається далі. Якщо виникають проблеми, робиться rollback і аналіз причин.
— У командах customer support ви теж використовуєте ШІ? Чи він уже замінює операторів підтримки?
Ми почали впроваджувати ШІ у цьому напрямі ще у
Якщо в підтримці працює тисяча людей, то плюс 20% означає, що потрібно ще близько 200 працівників. Але цикл підготовки таких фахівців у нас триває шість місяців: три місяці теорії та ще три — практики, а ефективність навчання становить лише
Люди працювали на межі можливостей, вигорали й звільнялися. Замість трьох чатів оператору доводилось одночасно вести сім-вісім, тому відповіді затримувались. Це викликало невдоволення клієнтів, тиск на працівників підтримки, і ставало все гірше.
Тому ми почали діяти у двох напрямах. З одного боку, інженери розробляли чатботи, які могли відповідати на прості запитання користувачів без залучення людини. З іншого — ми створювали короткі відеоінструкції тривалістю
Паралельно ми суттєво розширили найм і перебудували роботу навчального центру. До ковіду все навчання проходило офлайн: люди приходили в аудиторії й навчалися, як у школі. Довелося швидко перевести цей процес в онлайн.
Наприкінці 2020 року нам вдалося впоратись із надмірним навантаженням. Пізніше з’явився ChatGPT, і всі захотіли використовувати подібні моделі як агентів технічної підтримки, адже з ними можна вести повноцінний діалог.
Але на практиці це виявилось значно складніше, ніж здається. Ми довго навчали модель, щоб вона розуміла не загальний контекст, а специфіку саме наших продуктів і сервісів. Запустили її у травні 2025 року, і зараз вона обробляє приблизно 30% запитів у всіх чатах підтримки. Це вже суттєвий показник.
Але нікого через це ми не звільняли. Навпаки, у 2024 році найняли багато людей, адже наш основний клієнт побоювався, що через мобілізацію може залишитись без достатньої кількості фахівців підтримки.
Ми набрали більше людей, ніж було потрібно
Вони були не повністю завантажені, а після впровадження чатбота навантаження на операторів знизилося приблизно до 70% від норми. Чатбот допоміг із рутинними запитами, тому спеціалісти техпідтримки можуть більше часу приділяти складним задачам, де потрібна участь людини.
Спочатку рівень задоволеності користувачів чатботом був дуже високим, але згодом трохи знизився. Якщо порівнювати людину і чатбота у схожих завданнях, людина все ще працює краще, хоча різниця становить близько 5% (оцінюємо це за відгуками і рівнем задоволеності клієнтів після спілкування з підтримкою).
— ШІ допоміг вам заощадити?
Ми сподівалися, що з розвитком технологій використання ШІ стане дешевшим. Насправді навпаки — витрати лише зростають. Зараз один ШІ-чатбот обходиться дорожче, ніж один працівник служби підтримки.
Та все ж ми далі використовуємо ШІ. По-перше, ми постійно навчаємо модель, тому з часом вона стає кращою. По-друге, вона дозволяє швидко масштабувати підтримку під час пікових навантажень, наприклад, у Black Friday чи Cyber Monday. Раніше такі акції означали два-три тижні надзвичайного навантаження для команди, а тепер чатбот допомагає впоратись із цими піками без пропорційного збільшення штату.
Раніше під час пікових навантажень люди мусили овертаймити. Зараз частину навантаження бере на себе ШІ. Овертайми трапляються, але це не норма для нас.
Ми можемо швидко масштабувати ШІ-підтримку: достатньо збільшити ресурси, і система оброблятиме більше звернень. Не потрібно проходити довгий цикл найму та навчання. Інвестуєш більше й відразу отримуєш більшу кількість оброблених чатів. Але це не означає, що ми занижуємо цінність і якість роботи фахівців служби підтримки.
👨🎓 «Сьогоднішні junior — це завтрашні middle». Чому компанія вкладається у початківців
— З огляду на бум штучного інтелекту та скорочення в багатьох міжнародних компаніях, чи відчуваєте ви посилення конкуренції за спеціалістів?
Я б не сказав. Навпаки, якщо компанії скорочують людей, це означає, що ринок праці охолоджується. Ми не відчуваємо суттєвих змін, тому що досвідчених фахівців, особливо senior-рівня, зазвичай не звільняють. Їх, як і раніше, потрібно шукати індивідуально через хедхантинг. А от junior-спеціалістів завжди було наймати простіше, і зараз, можливо, стало ще легше через хвилю скорочень.
Я не розумію, чому компанії скорочують саме junior-фахівців. На мою думку, це постріл собі в ногу. Адже сьогоднішні junior — це завтрашні middle, а згодом і senior-розробники.
Технологічні революції зазвичай не зменшують потребу в спеціалістах назавжди, а лише змінюють ринок. Після періоду адаптації попит на фахівців знов починає зростати. Ми вже бачили подібне під час буму доткомів. «Бульбашка» луснула, багато компаній збанкрутували, а на ринку з’явилось багато IT-фахівців, готових братися за будь-яку роботу. Тоді навіть був популярний жарт: ‘Will code for food’. Але приблизно за чотири роки ринок відновився: кількість зайнятих спеціалістів повернулася до попереднього рівня, а потім почала лише зростати.
Думаю, зараз буде схожа ситуація. Коли ажіотаж навколо штучного інтелекту вщухне, бізнес краще зрозуміє його реальні можливості. Сьогодні багато хто сприймає ШІ переважно як інструмент для генерації текстів, зображень чи для спілкування. Але головне питання для бізнесу інше: як за допомогою ШІ заробляти гроші.
Коли відповідь на це питання стане зрозумілішою, почнеться новий етап розвитку. У наступні десять років ми, ймовірно, створюватимемо значно більше продуктів, ніж зараз, просто робитимемо це по-іншому.
І саме тому, на мою думку, не варто відмовлятися від junior-фахівців. За 5 років індустрії знову будуть потрібні senior-розробники. Якщо сьогодні не інвестувати в навчання джуніорів, то через кілька років їх просто не буде звідки взяти.
Але, зрештою, кожна компанія сама визначає свою стратегію. Якщо головна мета — швидко показати інвесторам гарні фінансові результати й відзвітувати, що «ми замінили 100 junior-розробників на 500 ШІ-агентів і заощадили мільйон», то в короткостроковій перспективі це може виглядати успішно. Проте за кілька років компанія ризикує залишитись без достатньої кількості досвідчених фахівців.
👨💻 «Що далі клієнти від України, то більшою їм здається загроза». Що війна змінила для сервісного ІТ
— Ви вже згадували, що експериментуєте з новими проєктами й шукаєте нових клієнтів. На яких напрямах плануєте зосередитися?
Зараз ми шукаємо клієнтів у будівництві та енергетиці.
У будівельній галузі рівень цифровізації дуже різний. Є компанії, які давно працюють у цифровому середовищі, використовують інформаційні моделі та дорогі спеціалізовані програмні рішення. Водночас є й ті, хто досі веде значну частину процесів на папері. Саме такі компанії хочуть цифровізуватися, але часто не знають, із чого почати. Ми бачимо тут можливість запропонувати їм як послуги, так і готові продукти.
Схожа ситуація в енергетиці, хоча ця галузь значно складніша через жорстке регулювання. У кожній країні власні правила, тому українські енергетичні компанії зазвичай працюють із українськими підрядниками, а німецькі — з німецькими.
Крім того, кожен виробник обладнання використовує власні системи керування і збору даних. Одне з головних завдань — інтегрувати ці різнорідні системи в єдину платформу, яка дозволить збирати й аналізувати дані: скільки електроенергії вироблено, як працює конкретний вітрогенератор, скільки часу він простоював, коли потрібно проводити технічне обслуговування та як оптимально планувати ремонт.
Усе це безпосередньо впливає на собівартість виробництва. Зазвичай компанії проводять технічне обслуговування саме тоді, коли це передбачено документацією. Але не завжди це найефективніший підхід.
Наприклад, можна поєднати кілька робіт в одну зупинку обладнання. Замість того, щоб двічі зупиняти вітрогенератор для заміни різних деталей, можна виконати обидва види обслуговування одночасно. Це скорочує час простою, знижує витрати, підвищує ефективність. Саме такі рішення й має підказувати система.
— Хочете працювати в цьому напрямі з компаніями з України чи закордонними?
Насамперед із закордонними. Зараз дивимося на європейський ринок, Ізраїль та загалом на Близький Схід.
— Плануєте відкривати представництва в цих країнах?
Ні. Наш підхід інший: спочатку отримати клієнта та проєкт, а вже потім, якщо це буде потрібно, відкривати представництво. Ми вже мали такий досвід — відкривали офіси, які простоювали й не давали відчутної користі.
Крім того, зараз змінюється сам ринок. Через розвиток штучного інтелекту продавати клієнтам просто розробників уже дедалі складніше. Тому ми змінюємо підхід: спочатку продаємо експертизу й допомагаємо виконати бізнес-завдання, а вже після цього, якщо клієнт бачить цінність, пропонуємо команду розробників для втілення проєкту.
— Які головні ризики для сервісних ІТ-компаній ви зараз бачите?
Для українських компаній найбільшим ризиком залишається війна. Вона досі суттєво впливає на галузь. Спочатку індустрія демонструвала певне зростання, потім доходи впали, а зараз ринок у стагнації — показники майже не змінюються.
Багато потенційних клієнтів, із якими ми спілкуємося, позитивно оцінюють нашу експертизу й готові працювати з нами. Але при цьому вони додають одну умову: спеціалісти мають перебувати за межами України. Вони хочуть бути впевненими: завтра їхній проєкт не зупиниться через обстріл або мобілізацію ключових людей. Для бізнесу передбачуваність і стабільність процесів часто важливіші за ціну.
Що далі клієнти перебувають від України, то більшою їм здається загроза. Багато тих, хто ніколи тут не був, бояться співпрацювати з українськими командами. Навіть наші клієнти, які раніше регулярно приїжджали в Україну, уже п’ять років цього не роблять. При цьому я сам зараз у Харкові, тож бачу, наскільки сприйняття ситуації за кордоном може відрізнятися від реальності.
Тому ми спілкуємося з потенційними клієнтами, які не бояться передавати роботу і втілювати проєкти в Україні. На прикладі нашої співпраці з іншими клієнтами вони бачать, що ми працюємо стабільно, проєкти тривають і ніхто з клієнтів не залишився наодинці зі своїми проблемами та страхами. Деякі компанії охоче співпрацюють з Україною — для них це спосіб підтримати нас у нашій боротьбі.
Читайте также: Росія атакувала виставку українського озброєння. Є загиблі та поранені
Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU
